Завантаження Події

Наукова конференція “Василіянський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року (до 300-ліття собору)”

П’ятниця, 23 Жовтня 2020

14:00

Провінція Найсвятішого Спасителя в Україні

Василіянський інститут філософсько-богословських студій

імені Митрополита Йосифа Велямина Рутського

Інститут релігієзнавства

філія Львівського музею історії релігії

Український Католицький Університет

Центр релігійної культури

Програма «Київське християнство»

Місія «Постуляційний Центр

беатифікації і канонізації святих УГКЦ»

 

НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

Василіянський чин

та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року

(до 300-ліття собору)

23 жовтня 2020 р.,

Львів – Брюховичі

 

300 років тому, а саме 26 серпня – 17 вересня 1720 р., у сучасному польському місті Замостя, відбувся провінційний собор Руської Унійної Церкви, другий в її історії від часів проголошення Берестейської унії. На собор зібралося понад 140 учасників на чолі з апостольським нунцієм Джіроламо Ґрімальді, митрополитом Левом Кишкою, сімома іншими унійними владиками і протоархимандритом Василіанського чину Антонієм Завадським. Замойський собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом та словʼянсько-візантійських джерелах її обрядової спадщини. З перспективи сьогодення, найважливішими рішеннями собору були: 1) інституційне об’єднання в одне ціле всіх єпархій Київської митрополії; 2) кодифікація більш як столітнього досвіду єдності Унійної Церкви з Римським Апостольським престолом, апробована Святішим Отцем; 3) збереження східнохристиянського етосу Унійної Церкви за одночасної адаптації елементів латинського благочестя; 4) поява помісного права Київської унійної митрополії, однією з основ якого стало законодавство єпархіяльних соборів і василіянських капітул. Упродовж майже двох століть Замойська реформа визначала організаційну структуру, богословʼя та пасторальну програму Греко-Католицької Церкви, а почасти й інших унійних спільнот у Центрально-Східній Європі. Рішення у Замості також мали потужний вплив на тогочасну руську (українсько-білоруську) культуру, торуючи їй шлях в європейську цивілізацію доби Бароко і Просвітництва.

У стосунку до Василіянського чину замойські постанови мало значно менший вплив, адже його правові й організаційні засади були сформовані ще за часів Йосифа (Велямина) Рутського, поєднуючи східні монаші правила Св. Василія Великого і латинські чернечі регули (зокрема Товариства Ісуса), устійнені Тридентським собором 1545−1563 рр. Тож найважливішим рішенням Замостя щодо Василіянського чину було організаційне обʼєднання всіх обителей «нової унії» в одне згромадження, яке вдалося реалізувати за наполяганням Римської курії лише в 1739−1743 рр., коли постали дві окремі провінції – Покровська (коронна, руська) і Святотроїцька (литовська), організовані в одну чернечу спільноту − Ordo Sancti Basilii Magni Ruthenorum. Папська булла Венедикта XIV «Inter plures» 1744 р. апробувала цю реформи, підтвердивши правочинність постанов Замойського і Тридентського соборів щодо оо. василіян. Значно потужніший вплив законодавство 1720 р. мало на василіянські жіночі монастирі, що підлягали владі місцевих унійних владик. Під впливом Тридентської реформи, отці Замойського собору постановили закрити ті обителі сестер василіянок, що не мали належного утримання, а також запровадили сувору клявзуру і систематичний контроль з боку єпископських візитаторів (для яких собор затвердив спеціальний питальник) за внутрішнім життям цих чернечих спільнот.

Наукова конференція «Василіянський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року» проводиться до 300-річчя собору спільними зусиллями Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні ЧСВВ, Інститутом релігієзнавства Львівського музею історії релігії, Центром релігійної культури Український Католицький Університет та Місією «Постуляційний Центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ». Метою конференції є переосмислення спадщини Замойського собору в тісній співпраці й взаємодії Церкви та академічного середовища. Сподіваємося на фахове обговорення широкого спектру проблематики провінційного зібрання 1720 р., виходячи із сучасних богословського, душпастирського, екуменічного, культурного й соціального контекстів як в Україні, так і в інших країнах Центрально-Східної Європи. Тож сердечно запрошуємо до цього міждисциплінарного «діалогу любові».

 

 

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

Місце проведення: Монастир Св. Йосифа

Василіанський інститут філософсько-богословських студій

ім. Митрополита Йосифа Велямина Рутського

(Львів-Брюховичі, вул. Широка, 6)

Час проведення:     14.00−18.30

 

Урочисте відкриття конференції (14.00−14.10)

(молитва, вітальні слова о. Йоана ШКОЛИКА, протоігумена провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ, та о. доктора богословʼя Пантелеймона ТРОФІМОВА, ректора Василіанський інститут філософсько-богословських студій ім. Митрополита Йосифа Велямина Рутського)

Перше засідання (14.10 – 15.40)

Модератор: о. доктор богослов’я Пантелеймон ТРОФІМОВ

14.10−14.35

Ігор СКОЧИЛЯС,

доктор історичних наук, професор, керівник Центру релігійної культури та завідувач кафедри історії Українського католицького університету

Василіянська перспектива Замойського собору: «Діарій» протоархимандрита о. Антонія Завадського (25 серпня – 18 вересня 1720 року)

14.35−15.00

о. Полікарп МАРЦЕЛЮК,

ієромонах Чину Св. Василія Великого, голова Місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ»

Василіянський чин на час проведення Замойського собору 

15.00−15.25

Беата ЛОРЕНС,

доктор гуманістичних наук, доктор габілітований, професор Інституту історії Жешівського університету

Рішення Замойського собору та заснування й створення Конгрегації Покрову Богородиці в 1739 році

15.25−15.50

Іван АЛЬМЕС,

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Українського католицького університету

Настоятель Підгорецького монастиря архидиякон Партеній Ломиковський – Отець Замойського собору

Загальна дискусія

15.50−16.10

ПЕРЕРВА на каву/чай

 

Друге засідання (16.10 – 17.55)

Модератор: Магдалена НОВАК,

доктор габілітований, професор Відділу сучасної історії Польщі Інституту історії Ґданського університету

16.10−16.35

Олег ДУХ,

кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства  Львівського національного університету імені Івана Франка

Постанови Замойського собору про сестер василіянок та рецепція реформи 1720 року в жіночих монастирях Київської унійної митрополії

16.35−17.00

Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ,

доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України

Замойський собор і культура Бароко: нові тенденції у мистецтві ХVІІІ століття

17.00−17.25

Марʼяна ПЕЛЕХ,

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Української академії друкарства

Василіянські іконостаси XVIII століть у західноукраїнському регіоні: структура, іконографія, стилістика

17.25−17.40

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ Тетяни Сабодаш

Симон Чехович (1689−1775): Художник Бароко. Львів: Простір-М 2020. – 160 с.

17.40−17.55

Загальна дискусія, підведення підсумків конференції

(провадить к.і.н. Олександра КИРИЧУК, в. о. директора Інституту релігієзнавства Музею історії релігії у Львові)

18.00−18.30

Вечірня