Оксана Вінниченко виголосила доповідь про культуру “доброго помирання” львівських русинів XVII-XVIII ст.

Завідувачка кафедри історії УКУ д-р Оксана Вінниченко 27 лютого виголосила доповідь на тему “Культура ‘доброго помирання’ і тестаменти львівських русинів у XVII – першої половини XVIII ст.” Міждисциплінарний науковий семінар співорганізували програма УКУ “Київське християнство”, Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та кафедра історії УКУ.

На початку доповідачка стисло представила практики ars bene moriendi в католицькій традиції на прикладі “підручників” чи трактатів, а також тестаментів шляхтичів Руського воєводства. Серед іншого, найчастіше вкладали до монастирів домініканців і францисканців.

Як зазначила прелегентка заходу, під час дослідження про львівських русинів було опрацьовано 70 тестаментів. Однією із магістральних перспектик для таких студій для дослідниці виступає вивчення етно-конфесійної ідентичності. Наприклад, у заповітах русинів Львова вказували про “грецьку віру”, що їх відрізняло від латинників чи, наприклад, вірмен. Зрештою нерідко вказували більш загально – поховати за християнським звичаєм.

Дискутанткою на семінарі виступила проф. Віолетта Зелецька-Миколайчик з Торунського університету ім. Миколая Коперника. Зокрема, професорку зацікавив сюжет про офірування коштів на малювання образів, що не було характерним для “литовської” частини Київської митрополії, яку вона студіювала.

Наприкінці семінару відбулось жваве обговорення за участі істориків з різних академічних середовищ Львова, а також онлайн долучилися дослідники з Києва, Кракова тощо.

В Інституті європейської історії ім. Ляйбніца у Майнці презентували видавничу серію “Київське християнство”

В Інституті європейської історії ім. Ляйбніца у Майнці 22 лютого відбувся семінар-презентація про концепт і видавничу серію «Київське християнство». Співоргіназаторами події виступили: Інститут європейської історії ім. Ляйбніца у Майнці, Університету Йоганна Ґутенберга у Майнці, Дослідницький кампус ім. Ляйбніца «Byzantium between Orient and Occident», Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та програма УКУ «Київське християнство».

Розпочав захід проф. Міхай-Д. Ґрігоре, який розповів про співорганізаторів наукової події, а також стисло представив учасників семінару. Модерував подію д-р Штефан Альбрехт з Університету Йоганна Ґутенберга у Майнці.

З доповіддю про київське християнство як “новий концепт” ранньомодерної релігійної історії виступив д-р Іван Альмес, старший викладач кафедри історії та директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса. Він наголосив на перспективі студій з Києва як релігійного та символічного центру релігійної історії Центрально-Східної історії епохи середньовіччя та раннього модерну. Також було презентовано до місцевої наукової бібліотеки 32 томи видавничої серії «Київське християнство».

Один з англомовних томів серії представила д-р Наталія Сінкевич з Інституту історії та культури Східної Європи ім. Ляйбніца. Д-р Сінкевич презентувала монографію про протестанта Йоганна Гербінія та його опис Києва, опублікований у 1675 р.

Коментатором семінару виступив д-р Себастьян Рімештад з Ерфуртського університету. Участь в семінарі взяв проф. Людвіг Штайндорф з Кільського університету, а також дослідники з Університету Ґете у Франкфурті на Майні.

Професор Максим Яременко презентував нову монографію у Київській православній богословській академії

29 січня професор Максим Яременко презентував свою нову монографію “Церковні празники та релігійна ідентичність: українські та російські місяцеслови кінця XVIII ст.”, опубліковану у видавничій серії “Київське християнство”, у Київській православній богословській академії.

ФОТОЗВІТ

Насамперед з вітальним словом звернувся о. Віталій Клос, проректор з наукової роботи КПБА, який також модерував семінар-презентацію.

Академічний співкоординатор програми “Київське християнство” д-р Іван Альмес представив автора монографії для присутніх викладачів, студентів, магістрів, науковців з академічних середовищ Києва. Також він розповів про видавничу серію “Київське християнство” та однойменну навчально-дослідницьку програму УКУ. А також передав до бібліотеки КПБА останні видання цієї серії.

Професор Максим Яременко, завідувач кафедри історії НаУКМА, стисло представив основні ідеї презентованої монографії, зосередившись на порівнянні Місяцесловів, опублікованих у Києві та Москві наприкінці XVIII ст. Дослідник зауважив, що списки святих саме з київських видань були запозичені до московських, а не навпаки. Також прелегент заходу розповів про вписування до соборників “свята” Полтавської битви. Зауважив і важливість ревізії праць митрополита Іларіона Огієнка.

Участь в обговоренні взяв отець-домініканець Марек Мілявіцький з Вроцлава, який для порівняння представив особливості календарів у католицькій традиції ранньомодерного часу. Зокрема, окремі дієцезії могли публікувати “власні” календарі, чи навіть чернечі ордени (в т. ч. домініканці) також друкували “свої” календарі.

Завершилась презентація жвавим обговоренням про актуальність змін церковного календаря для сучасних церков, зокрема ПЦУ.

Захід співорганізували: Київська православна богословська академія, Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та програма УКУ “Київське християнство”.

ФОТО: КПБА